скласти баланс робочого часу одного працівника
БАЛАНС РОБОЧОГО ЧАСУ- система показників, що характеризують використання робочого часу, величину та склад трудових затрат, а також втрати робочого часу. Може складатися на одного працівника та на середню за списком чисельність працівників підприємства. Баланс робочого часу містить такі показники. 1. Календарний фонд часу (число календарних днів у році). 2. Вихідні та святкові дні. 3. Номінальний фонд робочого часу -число робочих днів. 4. Невиходи на роботу, всього; в тому числі: - чергові відпустки
Номінальний річний фонд робочого часу в годинах (нормальна кількість годин роботи) одного працівника з певною нормальною тривалістю робочого тижня публікується щорічно Держкомстатом, а його розрахунок здійснюється наступним чином: Тн =Д·tд - ( Дпс + Дпв – Двс)· tск , (2.85). де tд ─ нормальна тривалість робочої зміни для певної групи працівників, годин; Дпв ─ число днів передвихідних; Дпс ─ число днів передсвяткових; Двс ─ кількість днів збігу вихідних та святкових днів; tcк ─ години скорочення робочої зміни в передвихідні та передсвяткові дні. Виходячи із зазначеного вище, ефективний фонд роб.
Річний фонд робочого часу показує, скільки годин може відпрацювати один робітник на протязі року, тобто середнє число годин роботи одного робітника в рік. На підприємствах річний ефективний фонд робочого часу одного робітника визначається за балансом робочого часу. Баланс робочого часу працюючих може складатися в цілому по підприємству, або по підрозділах (цехах). Він оформлюється у вигляді таблиці. Приклад балансу робочого часу одного робітника. Таблиця 2.Баланс робочого часу одного робітника. Показники. Звітний період. Плановий період. 1. Календарний фонд робочого часу, дні. 366. 365.
Протягом зміни робочий час працівника витрачається на різні цілі: на підготовку до роботи, виконання робіт за нарядом, обслуговування машин тощо. Крім того, виконавець у більшості випадків обслуговує машини й агрегати, характер і ступінь використання яких досить різноманітний. Рис. 11.2. Класифікація затрат робочого часу зміни. Робочий час виконавця ділиться, насамперед, на час роботи й час перерв. У свою чергу, час роботи залежно від характеру й мети його використання ділиться на час підготовчо-заключних робіт, час основної й допоміжної роботи, час організаційно-технічного обслуговування робочих місць, час на виконання разових і випадкових робіт.
Номінальний річний фонд робочого часу в годинах (нормальна кількість годин роботи) одного працівника з певною нормальною тривалістю робочого тижня публікується щорічно Держкомстатом, а його розрахунок здійснюється наступним чином: Тн =Д·tд - ( Дпс + Дпв – Двс)· tск , (2.85). де tд ─ нормальна тривалість робочої зміни для певної групи працівників, годин; Дпв ─ число днів передвихідних; Дпс ─ число днів передсвяткових; Двс ─ кількість днів збігу вихідних та святкових днів; tcк ─ години скорочення робочої зміни в передвихідні та передсвяткові дні. Виходячи із зазначеного вище, ефективний фонд роб.
Робочий час працівників при підсумованому обліку робочого часу регламентується графіками змінності (ст. 58 КЗпП), які складаються заздалегідь на весь обліковий період із розрахунку виконання встановленої норми робочих годин за цей період. У графіках (або в наказі про запровадження режиму роботи за графіком) зазначається: час початку, закінчення і тривалість щоденної роботи (зміни), час перерв для відпочинку та вживання їжі, а також час міжзмінного і щотижневого відпочинку. Графіки змінності — це фактично табель обліку використання робочого часу, тільки складений до настання облікового періоду .
Аналіз балансу робочого часу дозволяє встановити всі види втрат робочого часу. Непродуктивні витрати робочого часу можуть бути пов'язані з виконанням робіт, які не відповідають функціям даного працівника, виправленням браку, усуненням несправності інструменту або обладнання. Простої робітників викликаються як організаційно-технічними причинами (непідготовленість фронту робіт, відсутність матеріалів, інструменту, несправність машин), так і порушеннями трудової дисципліни (відхід з робочого місця але неповажних причин, запізнення або передчасний відхід з роботи). Таблиця 5.4. Баланс робочог.
Розраховують плановий баланс робочого часу одного середньосписочного працівника в такій послідовності: 1) визначають плановий номінальний фонд робочого часу; 2) розраховують плановий явочний час з урахуванням невиходів на роботу на одного робітника з причин: чергові і додаткові відпустки; тривалість чергових відпусток розраховується згідно з законодавством; тривалість додаткових -- з урахуванням умов праці, навчання без відриву від виробництва; середню тривалість відпустки на одного працюючого визначають діленням загальної суми людино-днів чергових і Додаткових відпусток на чисельність робітни.
Нараховуючи заробітну плату, бухгалтер орієнтується на Табель обліку використання робочого часу. З цією аксіомою знайомий багато хто. Але чи тільки для цього він призначений? Що являє собою цей документ? Чи можна обійтися без нього? Які особливості заповнення Табеля в окремих випадках? Відповіді знайдете в нашій статті.
Номінальний фонд робочого часу, днів. Невиходи на роботу, днів. з них: 4.1. відпустки. 4.2. де Тпов – повна трудомісткість виробничої програми планового року, тобто кількість робочого часу, що витрачена на виготовлення продукції (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління підприємством), нормо-годин; Феф – ефективний фонд часу роботи одного робітника на плановий період, годин; Квн – середній коефіцієнт виконання норм по підприємству (як правило, приймається на рівні 1, 10 – 1, 20). 2. Чисельність основних робітників, що зайняті на роботах, які нормуються (Чонорм),розраховується за формулою: де Тшт– норма часу на обробку однієї деталі, хв. або н-г.
Норму робочого часу за обліковий період розраховують або за календарем 6-денного робочого тижня або за графіком 5-денного робочого тижня (п. 12 Методрекомендацій № 138)**. ** Детально про порядок розрахунку норми робочого часу читайте в статті «Календарна норма робочого часу при підсумованому обліку» // «ОП», 2018, № 23. При цьому в будь-якому разі повинне забезпечуватися дотримання річного балансу робочого часу, розрахованого на 6- або 5-денний робочий тиждень. Складаємо Табель обліку робочого часу. При табелюванні роботи працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу, можна використовувати спеціальні позначення (див. таблицю нижче).
Баланси робочого часу можуть бути складені в людино-днях і людино-годинах (табл. 5.1 та 5.2). У лівій ресурсній частині балансу відбиваються календарний, табельний і максимально можливий фонди часу. У підсумковому рядку балансу відбитий максимально можливий фонд часу, тобто максимально можливий фонд робочого часу, який може бути відпрацьований на виробництві. У правій частині показуються напрями фактичних утрат робочого часу. Звичайно їх об’єднують у три групи: відпрацьовані людино-дні; час, — не використаний з поважних причин (неявки) і втрати робочого часу, що охоплюють людино-дні неявок з н.
Режим робочого часу не може бути єдиним для всіх підприємств. Він залежить від характеру виробництва, тривалості робочого часу, категорій працівників, конкретних умов виробництва, роботи громадського транспорту тощо. Навіть для різних категорій працівників одного і того ж самого підприємства може бути встановлено кілька різних режимів робочого часу. Конкретний режим роботи встановлює саме підприємство і закріплює в колективному договорі.
3. Скласти фактичний баланс робочого часу, провести аналіз балансу робочого часу і розробляти пропозиції з покращення використання робочого часу. 4. Складання проектного балансу робочого часу. 5. Висновки. Методичні вказівки. Спостерігальна картка фотокартки заповнюється по даним варіанта в таблиці №1. На основі зведення однойменних витрат часу складається проектний баланс робочого часу. 2.6 Розрахунок середньомісячної заробітної плати одного працівника. 3. Методичні вказівки щодо виконання роботи: 3.1Чисельність працівників визначається за формулою: де a- число об'єктів обслуговування, b - норма чисельності на 1 об’єкт. 3.2 Основна заробітна плата розраховується таким чином
Розділи та показники плану підприємств. Баланс робочого часу середньоспискового працівника. Поняття і методика розрахунку виробничої потужності підприємства. Стандартизація та сертифікація продукції. Суть, передумови, форми і показники рівня комбінування. баланс робочий стандартизація працівник. Середньосписковий працівник - це затрати праці середньоспискового працівника за певний період. Ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві характеризується обсягами робочого часу. Річний фонд робочого часу визначається на основі балансу робочого часу. Баланс робочого часу характеризує використання робочого часу на протязі року i складається у розрахунку на одного робітника .
При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. 1 січня – Новий рік; 7 січня – Різдво Христове; 8 березня – Міжнародний жіночий день; 1 травня – День праці; 2 травня – Пасха; 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 20 червня – Трійця; 28.
Табель працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, в ідеалі має відповідати складеному раніше графіку роботи (змінності). Розбіжності у графіку роботи і табелі можуть виникнути через непередбачені обставини (наприклад, хвороби). Для відображення використаного робочого часу за кожен день у табелі відведено два рядки
Коментарі
Дописати коментар